Графік роботи.

Пн. - Пт.: 9:00 - 20:00

Сб.: 9:00 - 14:00

Неділя - вихідний

Синдром сухого ока

Що таке синдром сухого ока?

Для відновлення та почуття комфорту наші очі потребують сліз. Синдром сухого ока виникає, якщо продукується неповноцінна за складом сльоза, aбо її продукується замало.

Як саме сльоза захищає?

Коли Ви закриваєте очі, сльоза рівномірно покриває очне яблуко. Слізна плівка, що утворюється, забезпечує чистоту та гладкість поверхні.

Слізна плівка складається з трьох шарів:

  • Слизовий (внутрішній)
  • Водянистий (середній)
  • Ліпідний (зовнішній)

Кожен із них виконує певну функцію.

Ліпідний шар попереджує надмірне випаровування сльози. Його формують жирові залози повік. Водянистий шар формує слізну плівку на 90%. Він відповідає за очищення рогівки та кон’юктиви від сторонніх часток. Продукується слізними залозами.

Слизовий шар сприяє рівномірному поширенню водянистого компоненту на поверхні очного яблука. За його цілісність відповідають келихоподібні клітини кон’юктиви (прозорої тканини, що вкриває білки очей та внутрішню поверхню повік).

Зазвичай наші очі є достатньо зволоженими. Надмірна кількість сльози виділяється при подразненні ока чи коли Ви плачете. Проте, внаслідок різних відхилень, може вироблятись недостатня кількість сльози або порушуватись функція шарів слізної плівки. Цей стан називають синдромом сухого ока.

Які симптоми синдрому сухого ока?

Далі перелічено декілька симптомів:

  • відчуття пощипування та печіння в очах
  • свербіж, відчуття стороннього тіла (піску)
  • слизові смужки на поверхні очей
  • почервоніння та подразнення очей(від впливу вітру або сигаретного диму)
  • сльозостояння
  • біль при використанні контактних лінз

Сльозостояння при синдромі сухого ока виникає як компесаторний механізм.

Що спричиняє синдром сухого ока?

Зменшення сльозопродукції спостерігається у старшому віці. Частіше хворіють жінки, особливо після настання менопаузи. Далі перелічені причини розвитку «сухого ока» :

  • Такі завхорювання як ревматоїдний артрит, синдром Шегрена (Хьоґрен), офтальмопатія Ґрейвса, системний червоний вовчак
  • Блефарит (набряк та почервоніння краю повік)
  • Ентропіон (заворіт повіки всередину) або ектропіон (виворіт повіки назовні)
  • Постійний вплив сухого клімату, вітру або сигаретного диму
  • Довготривала робота за комп’ютером (через рідке кліпання)
  • Тривале використання контактних лінз
  • Перенесена лазерна корекція зору (наприклад LASIK)
  • Прийом медикаментів (діуретики, бета-адреноблокатори, антигістамінні та снодійні препарати)

Як діагностувати синдром сухого ока?

Слід розпочати з огляду повік та поверхні очного яблука. Далі, Ваш офтальмолог використає один із діагностичних тестів, що мають на меті вимірювання швидкості сльозопродукції (тест Ширмера) або швидкості розриву слізної плівки.

Як лікувати «сухе око»?

  1. Використання штучної сльози. Це очні краплі, які імітують Вашу сльозу. На ринку представлений широкий вибір препаратів, тому можна підшукати найоптимальніший. Якщо Ви використовуєте краплі більше ніж шість разів на день або у Вас виникає алергічна реакція, то у цьому випадку слід використовувати медикаменти без консервантів (вони можуть чинити подразнюючий вплив).
  2. Блокування шляхів відтоку слози. Цей метод передбачає блокування слізних протоків силіконовою пробкою, що забезпечує більш тривале затримування сльози на поверхні очного яблука. Пробку можна видалити у майбутньому. Також Вам можуть запропонувати перманентне закриття слізних каналів.
  3. Штучне посилення сльозопродукції, яке забезпечується використанням спеціальних крапель.
  4. Додаткові заходи. Для лікування подразнення та набряку використовують:

  • протизапальні краплі та мазі
  • теплі компреси
  • дренувальний масаж повік
  • гігієна повік спеціальними засобами
  • прийом омега-3 жирних кислот

Підсумки

Слізна плівка підтримує очищувальні та відновлювальні процеси на поверхні Вашого ока. Синдром сухого ока характеризується зниженням сльозопродукції та порушенням будови слізної плівки.

Ви можете використовувати штучну сльозу або препарати, що посилюють сльозоутворення. Також для лікування використовують закупорення слізного каналу (тичмчасове або постійне).